Горить вогонь, палає всюди..
— та це ж.. Пожежа! Боже, Люди! — допоможіть! Допоможіть! — скоріш у 101 дзвоніть! І тут, машина на порозі, кричить їм жінка, на очах сльози: — дочку! Дочку мою спасіть! Дробину ставлять, и залазять. Вікно ті швидко розбивають. А вже в диму увесь той дім, і дівчинка лежить у нім. Водою все залито в мить, А на дробині рятівник, ту дівчину несе у низ. — спасибі вам мої ви любі! Ви кращі, кращі за всіх люди! Copyright © 2022 Миленн Майлор
Свидетельство о публикации №202204147521 опубликовано: 14 апреля 2022, 01:16:31 На mirmuz.com можно вести творческие диалоги. Например, к этому стихотворению можно добавить рецензию, декламацию, художественную иллюстрацию и т.д. Выберите в меню под этим сообщением вид публикации, которой хотите ответить на «ПОЖЕЖИ — ПОМСТА ПРИРОДИ». |